губить губи́ть гублю́, укр. губи́ти, ст.-слав. гоубити ὀλεθρεύειν (Супр.), болг. гу́бя, сербохорв. гу̀бити, словен. gubíti, польск. gubić "терять", чеш. hubiti "губить", в.-луж. zhubić, н.-луж. zgubiś. Полная ступень вокализма по отношению к *gъb-; см. гнуть.